Хронічний запор
Хронічний запор — це розлад роботи ШКТ, який проявляється не частим, утрудненим випорожненням, як правило менше 3 разів на тиждень, що супроводжується дискомфортом та болісними відчуттями.1
Це досить актуальна проблема сьогодення, адже хронічний запор значно погіршує якість життя пацієнтів.2
Фактори, які впливають на виникнення закрепів.
У патогенезі захворювання беруть участь різні фактори, включаючи:
- тип харчування – нестача клітковини (недостатнє споживання фруктів, овочів та інших продуктів, що містять клітковину). У цих випадках запор, як правило, не є серйозною проблемою, його можна контролювати та лікувати шляхом корекції харчових звичок і способу життя.2
- недостатнє споживання рідини;
- порушення харчової поведінки: нерегулярне харчування, суворі, обмежувальні дієти;
- генетична схильність;
- низька фізична активність;
- психологічні стани – депресія, тривожність; розлади харчової поведінки;
- ігнорування позивів до дефекації;
- зміни у звичках або способі життя, наприклад подорожі. Для деяких пацієнтів подорожі можуть створити незручності, оскільки вони порушують звичайний режим харчування та розпорядок дня;
- вагітність, може викликати запор у жінок через гормональні зміни або через збільшення тиску матки на кишечник;
- соціально-економічний статус. За даними досліджень люди з низьким рівнем доходу частіше страждають від запорів;3
- побічні дії лікарських препаратів – антидепресанти, протиепілептичні препарати, нейролептики, харчові добавки, що містять залізо і кальцій, антигіпертензивні препарати, зловживання проносними засобами;
- захворювання – мегаколон, кишкова псевдонепрохідність, дивертикульоз і аномальне звуження товстої або прямої кишки, рак, заворот сигмовидної або сліпої кишки, кишкові утворення, анальні тріщини та геморой, СПК з переважанням закрепів, неврологічні розлади – розсіяний склероз, інсульт, травма спинного мозку, тощо;
- вік старше 65 років.
Запор викликає багато фізичних і психічних проблем у пацієнтів і може суттєво вплинути на повсякденне життя та самопочуття.1 До лікарів звертається невелика частка людей із запорами, більшість пацієнтів самостійно приймають проносні засоби.4
Хронічні запори симптоми.
- Утруднена і болісна дефекація.
- Випорожнення рідше трьох разів на тиждень.
- Відчуття дискомфорту, неповного спорожнення кишечника.
- Біль у животі.
- Зміна консистенції стільця.
Хронічні запори класифікуються як первинні (нормальний транзит, уповільнений транзит, розлади дефекації або комбінація) або вторинні (внаслідок прийому ліків, хронічних захворювань або анатомічних аномалій).2
Хронічний запор, що робити?
Симптоми хронічного запору можуть нагадувати симптоми інших захворювань. Тому не варто займатися самодіагностикою та самолікуванням, краще вчасно звернутися до спеціаліста.
Кілька простих кроків:
Дієта. Доведено, що споживання клітковини покращує моторику. Було зазначено, що дієти з розчинною клітковиною можуть принести користь пацієнтам, які страждають від хронічних закрепів і СПК.5 Збагатіть свій раціон чорносливом, висівками та іншими фруктами з високим вмістом клітковини: апельсини, ананаси, ягоди, манго, авокадо. Уникайте обробленого м’яса, смаженої їжі та рафінованих вуглеводів, таких як білий хліб, макарони та картопля.
Намагайтеся випивати щонайменше 8-10 склянок води щодня.
Фізична активність. Хороший м’язовий тонус важливий для регулярного спорожнення кишечника. Активна ходьба, біг, прогулянки на свіжому повітрі. Фізичні вправи можуть бути ефективнішими у літніх людей, які ведуть сидячий спосіб життя.
Пацієнтам варто змінити поведінку, яка стосується спорожнення кишечника. Намагайтеся спорожнювати кишечник в один і той же час щодня, бажано через 15-45 хвилин після їжі. Не ігноруйте «природні позиви до дефекації».
Лікування хронічного запору.
Лікування запору значною мірою залежить від причини. Необхідно лікувати основне захворювання, що викликає запор.
Проносні засоби. Щодо сучасних літературних даних, осмотичні та стимулюючі проносні засоби слід використовувати як першу стратегію лікування пацієнтів із хронічним запором.6 Прикладом може бути лікарський засіб ФОРЛАКС, що має осмотичну дію. 7
Які наслідки хронічних закрепів?
- Каловий завал.
- Нетримання калу.
- Геморой.
- Нетримання сечі.
- Інше.
Не займайтеся самолікуванням! Для встановлення діагнозу та призначення лікування зверніться до спеціаліста.
Перед вживанням лікарських засобів ознайомтесь з інструкцією до медичного застосування та порадьтеся з лікарем.
Література
- M. Forootan, N. Bagheri, «Chronic constipation», Medicine (Baltimore), 2018
- American Academy of Family Physicians., K.SADLER, F.ARNOLD, «Chronic Constipation in Adults», 2022
- Wald A, Scarpignato C, “A multinational survey of prevalence and patterns of laxative use among adults with self-defined constipation”. Aliment Pharmacol Ther, 2008;
- P. Sanchez, Bercik P. “Epidemiology and burden of chronic constipation”. Can J Gastroenterol 2011;
- Suares NC, Ford AC. “Systematic review: the effects of fibre in the management of chronic idiopathic constipation”. Aliment Pharmacol Ther, 2011
- Basilisco G, Coletta M. “Chronic constipation: a critical review”, 2013
- Інструкція з медичного застосування препарату ФОРЛАКС
Читайте також
Чи задумувались Ви про зв’язок між тим, що ви їсте, і тим, як почувається Ваш кишечник?
Розлади шлунково-кишкового тракту часто зустрічаються під час вагітності.
Майже кожна людина коли-небудь відчуває запор, і літні люди, старше 60 років, за статистикою, мають закрепи частіше, аніж молоді.