Закреп у немовлят.

Кожна дитина індивідуальна і все, що стосується стільця теж індивідуально.

Так, наприклад, нормою вважається коли дитина має дефекацію щодня – кілька разів на день, також норма – коли дефекація буває лише раз на кілька днів. Головний показник самопочуття дитини – набір ваги, загальний ріст та розвиток.

Чи знали Ви, що здорові діти віком до 6 місяців іноді можуть напружуватися і плакати перед дефекацією (мова йде про фізіологічні, «м’які» випорожнення)? 

Таке дійсно буває, в медицині називається – дисхезія.¹  Так що не завжди поведінка дитини перед дефекацією свідчить про закреп.

Стілець малюка також змінюється з часом, адже дитина росте, розвивається, змінюється її дієта.

Що таке закреп у немовлят?

Визначенням запору у немовлят є частота дефекації ≤ 2 разів на тиждень і консистенція калу, яка є твердою, сухою та схожою на горошини.²

Лікарі користуються Римськими критеріями функціональних шлунково-кишкових захворювань, включаючи запор,  для встановлення діагнозу. А для описання форми стільця існує Брістольська шкала.³

Однак, треба знати, що не часте випорожнення у дитини, яка розвивається, набирає вагу і повністю перебуває на грудному вигодовуванні, не вважається запором, проте вимагає консультації лікаря.²

Чому виникає закреп у немовлят?

Запор у дітей поширений, з частотою до 30% серед захворювань ШКТ. Переважна більшість (96%) випадків пов’язана з функціональними причинами, органічні причини запору є рідкісними (3%).⁴

Однією з основних причин запорів у немовлят є зміна раціону харчування. Зміна дієти може включати:

• перехід від штучного вигодовування на грудне;
• перехід від грудного вигодовування на штучне (введення суміші в раціон);
• контакт з новою їжею та смаками;
• вживання недостатньої кількості рідини;
• недостатня кількість клітковини в раціони дитини, після 6 міс, після введення прикорму;
• захворювання – нервові хвороби,  хвороби кишечника (хвороба Гіршпрунга), гіпотиреоз, гіперкальціємія, аномалії розвитку хребта (розщеплення), тощо;
• ліки, що уповільнюють перистальтику кишечника;
• раннє «привчання» до горщика.

За даними статистики, немовлята на штучному вигодовуванні частіше мають запор, ніж діти на грудному вигодовуванні.¹

Які симптоми запору у немовлят?⁵

Основним симптомом запору є твердий, сухий стілець, а також:

• напруження при дефекації,
• капризність,
• погіршення апетиту, 
• здуття живота,
• тріщини в періанальній області.

Що робити при закрепах у немовлят?

Не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням, адже, як згадувалося раніше, у кожної дитини своя «норма», тому батькам часом важко зрозуміти чи є в дитини закреп. Тому краще звернутися до педіатра.

Лікар може порадити:

Переглянути умови вживання суміші для дітей на штучному вигодовуванні (як би це банально не звучало, але важливо переконатись, що суміш готується правильно, згідно інструкції, дитина вживає достатню кількість суміші і т.п.).

Відкоригувати кількість рідини в раціоні. Потрібно зазначити, що немовлята до 6 міс не потребують додаткової рідини, оскільки вони отримують грудне молоко, яке задовольняє потреби. Після введення прикорму порадьтеся з педіатром на рахунок допоювання водою.

Викладати на живіт перед кожним годуванням, робити масаж живота та інші фізичні вправи для покращення перистальтики кишечника, 

Відкоригувати прикорм дитині від 6 міс. Важливо переглянути раціон харчування дитини, при потребі збільшити вживання овочів та фруктів, можливо додавання в раціон пюре чорносливу. 

Лікар може призначити проносні лікарські засоби, наприклад Форлакс.⁶

Осмотичний проносний засіб, який пом’якшує випорожнення і сприяє їх плавному виведенню.²

Згідно з інструкцією Форлакс дозволений з 6 місяців.⁶

Перед прийомом препарату обов’язково порадьтеся з лікарем і уважно прочитайте інструкцію!

Коли звертатися до педіатра?

Якнайшвидше отримати консультацію педіатра потрібно за наступних обставин:

• будь які проблеми зі здоров’ям у дітей до року;
• виникнення закрепу вперше; 
• закреп з перших днів життя, особливо небезпечною є затримка виділення меконію після 48 годин життя та блювота, що поєднується зі здуттям живота;
• на фоні затримки випорожнень дитина капризує, неспокійна, плаче при спробі дефекації; 
• блювання;
• кров у стільці;
• поганий апетит на фоні закрепу;
• затримка набору чи втрата ваги;
• неефективність попереднього лікування, призначеного лікарем.

Література

1. Australian Coverment, department of health and aged care, «Constipation in babies»
2. Jeremy Meng Dao Ho, «Chronic constipation in infants and children», 2020
3. Pediatric General Surgery, Bristol Stool Form Scale
4. Ван ден Берг М.М., Бенінга М.А., Ді Лоренцо С. Епідеміологія дитячих запорів: систематичний огляд. Am J Gastroenterol. 2006
5. Мayo Clinic, Infant and toddler health, «What are the signs of infant constipation? And what’s the best way to treat it?»
6. Інструкція з медичного застосування Форлакс.